Українська незалежність може існувати тільки в координатах демократії.
                                                                                                             В.Ющенко

Перед Україною стоять серйозні виклики національного становлення, закріплення демократичного розвитку, еконо-мічних реформ. Відповідь на них можна знайти у єдності нації та за активної підтримки національної інтелігенції.
«Ми створили державу. Тепер залишається створити націю», - сказав Президент України Віктор Ющенко під час форуму Конгресу української інтелігенції, який проходить у Донецьку. Він наголосив, що його політика полягає у тому, щоб сприяти інтеграції української нації і сформулювати основні пріоритети, навколо яких буде знайдено національну консолідацію.
«17 січня – це не питання осіб. Це не питання, кого з політиків треба обирати. Обирати треба систему цінностей і потім шукати ту людину, яка може провести вашу ідеологію як державний лідер», - сказав Глава держави.
Говорячи про основні виклики, що стоять перед країною, Президент особливо наголосив на ключовій ролі збереження демократичної політики для України, яка в останні 5 років утвердила свободу слова та політичні свободи громадян. Українське суспільство стало більш толерантним та плюралістичним.
«Українська незалежність може існувати тільки в координатах демократії», - сказав Віктор Ющенко, висловивши тверде застереження, що авторитарна модель влади призведе до втрати українського суверенітету та незалежності.
Оцінюючи останні 5 років розвитку держави, Президент назвав основні здобутки – успішні соціальні реформи, вдалу культурну і мовну політику, прогрес у церковному діалозі. За цей період українська економіка демонструвала рекордні у Європі темпи зростання ВВП. Бюджет країни збільшився з 80 до 300 мільярдів гривень. У 2005 році загальний обсяг іноземних інвестицій в Україні складав лише 8,6 млрд. дол. США, а сьогодні він сягнув 38 мільярдів.
«Якщо ми не будемо мати консолідовану націю, зробити великі економічні досягнення і вирішувати великі економічні проблеми неможливо», - переконаний Віктор Ющенко.
Він висловив переконання у тому, що закріпити досягнуті успіхи можна лише в тому випадку, якщо уряд буде націлений на реформи в усіх сферах – економіці, енергетиці, освіті, меди-цині, пенсійній системі, а також бути активним у проведенні політики європейської інтеграції та відстоюванні національних інтересів у зовнішній політиці. «Нам треба прем’єра-рефор-матора, нам треба урядовця, який би приходив в уряд для змін», - сказав Президент.
Натомість, констатував він, чинний уряд у своїй діяльності виходить з політичної кон’юнктури наступних виборів.
Невдала політика уряду на тлі міжнародної фінансової кризи підірвала економічні успіхи. «Є тенденції, які небезпечні. Тому та політика, яка сьогодні проводиться, загрожує національним інтересам», - застеріг він. За словами Президента, помилки та популізм уряду підтверджені такими показниками, як дефіцит державного бюджету на рівні 31 млрд. та очікувані недонадходження на рівні 45 млрд. гривень, неповернений ПДВ та наперед зібрані інші податки, кризова ситуація на газовому ринку внаслідок укладання безперспективних з точки зору національного інтересу газових угод.
«Україна прийшла до моменту коли нам потрібен український Прем’єр. Не політик, який думає про вибори, а політик, який думає про майбутні покоління», - сказав Президент.
При цьому він нагадав про внесені на всенародне обговорення пропозиції змін до Конституції, які мають збалансувати відносини між основними гілками української влади, подолати політичну корупцію та шляхом зміненої системи виборів привести до влади тих, хто насправді здатен представляти інтереси нації.
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка
http://www.president.gov.ua/news/15857.html
                                


 Володимир БIЛЕЦЬКИЙ,

 доктор технічних наук, професор Донецького технічного університету, шеф-редактор аналітичного журналу «Схід»

(виступ на «Конгресі української інтелігенції»,
Донецьк,  27 листопада 2009 року)

Україні потрібна якісна еліта
Шановний Пане Президенте!
Високоповажна президіє!
Шановні колеги!

«Конгрес української інтелігенції» – організація, що виникла у вирі оксамитової революції 90-х років, активізує свої зібрання у доленосні для країни моменти і зосереджує свою увагу на найбільш актуальних, вузлових проблемах. «Кон-цептуальні засади гуманітарного розвитку України» – це саме така пекуча проблема, яку сьогодні спільно актуалізують декілька регіональних організацій Конгресу інтелігенції Східної України.
За два останніх десятиліття ми відновили політичну Україну, але ще не збудували її. I корінь проблеми полягає не так у економічному, як людському вимірі. Ми створили Україну, але ще не створили українців. І саме це – надзадача в першу чергу для української інтелігенції.

Що саме і як саме ми бачимо її вирішення в сучасних реаліях?

По-перше, нам необхідна якісна політична, інтелектуальна, творча, духовна і інша національна еліта як у центрі, так і на місцях. У цьому плані ми прагнемо Президента, Прем’єра, Парламент, які б втілювали гідність і державну волю укра-їнського народу. Внутрішня і зовнішня політика інституту Президента України, політика Уряду і Парламенту повинна бути спрямована виключно на інтереси українського народу і української держави, а не третіх суб’єктів – де б вони не знаходилися – на Сході чи на Заході.
По-друге, ми хочемо в галузі гуманітарного розвитку і інших сферах бачити системні дії від влади, які є діями 10-20-30 і більше річної програми, а не ситуативні дії, «пожежні» реакції на ситуацію чи чотирирічні цикли зміни напрямку політичного вектора. В основу єдиної для всього українського політикуму концепції гуманітарного розвитку України треба покласти в першу чергу досвід Чехії, Польщі, країн Балтії, які в короткий історичний термін вирішили і проблеми формування політичної нації, і мовні (нагадаю, що Чехія була суттєво німецькомовна ще 100 років тому), і економічні, і політичні. Ці країни-сусіди демонструють унікальний позитивний динамізм розвитку, хоча ще зовсім недавно в них, як і у нас точилися дискусії стосовно НАТО, ЄС; ці країни керовані кожна своєю елітою, реалізовували свої стратегічні національні плани, досягли результатів гідних наслідування.
«Рецепти» і складові висхідного розвитку держав Східної Європи ми знаємо і повинні їх дотримуватися:
- Це жорстка, послідовна і оперативна кадрова політика, яка зовсім не схожа на українську, зокрема, з безумовним опертям на фахівців на ділі, а не на словах. ІI ми тут пропонуємо кандидатам у Президенти вже сьогодні перейти від закликів «відкрити партійні списки» до реального їх відкриття – хоча би у той спосіб, щоб вже сьогодні оголосити ключові фігури, які, на думку того чи іншого кандидата в Президенти можуть очолити регіони держави, галузі промисловості; народ втомився читати салогани, дивитися все порожніші говорильні-телешоу з чужими телеведучими, – ми пішли значно далі – ми хочемо чути реальні конкретні програми кандидатів і в прізвищах знати їхні фахові команди.
-    Наступне – безперервна системна і надзвичайна за обсягом і глибиною, практична робота по євроінтеграції всіх структур влади і бізнесу, – як всередині країни, так і зовні. Менше закликів та піар-акцій – більше конкретних справ. І тут ми бачимо в наших умовах і реаліях фактично відстроченого членства у ЄС перспективність механізму Єврорегіонів – і не тільки на Заході, але і на Сході і Півночі. Донецькі вчені мають тут оригінальні і конкретні напрацьовки.
- Наступне – це безсумнівно пріоритет науки та освіти. Ні відсоток ВВП на ці потреби, ні рівень оплати праці (професор отримує як водій тролейбуса, чи слюсар), ні заморожений стан НАН України, не працюють сьогодні на прорив країни у інтелектуальній, гуманітарній сфері. ІI тут ми хочемо нарешті бачити системні дії стосовно золотого фонду нації – наукового потенціалу, який давно треба зосередити в основному в університетах і технопарках типу Кремнієвої долини США чи Електронного міста Індії; вважаємо доцільним мати такий український інноваційно-технологічний центр саме у старопромисловому Донбасі, можливо – і у Дніпропетровську. Крім того, доцільним є наша узгоджена політика і дія (Київ-ського центру і регіонів) по залученню іноземних студентів у наші вузи – при тому демографічному провалі, який пережи-ваємо це суттєво б покращило наявну ситуацію у вишах.
-    Для формування повноцінного соціуму необхідне яко-мога швидке відновлення громадянського суспільства – «третього сектора», який є і партнером і контролером «першого сектора» – влади і фінансується переважно не зарубіжними грантодавцями, а національним бізнесом.  Тут конче необхідна переробка законодавчої бази із тенденціями до заохочення національного бізнесу спонсорувати гуманітарні, культуро-логічні, екологічні та інші проекти недержавних організацій. Слід заохотити до масової співпраці українські діаспорні та вітчизняні недержавні організації – це дасть абсолютно нову якість нашого «третього сектора».
-    Ще одна, з нашої точки зору надважлива державна справа у світлі «Концептуальних засад гуманітарного розвитку України» - це багатопланова інтеграція різних регіонів держави на напрямках Схід-Захід, Центр-Південь та ін. Зокрема ми бачимо необхідність ініціювати процес тіснішої співпраці всіх без винятку областей України з Автономною Республікою Крим, а також співпраці Схід-Центр, Закарпаття-Центр, Південь-Центр.

Все це, і багато чого іншого – у нотатник майбутнього Президента, майбутнього Прем’єра, майбутнього депутатсь-кого корпусу.
Ми готові до співпраці в ім’я нової України, яка повинна піти нарешті шляхом докорінних системних перетворень.
Ми готові до співпраці в ім’я майбутнього.