Ситуація з українством у Росії катастрофічна

Співголова Об'єднання українців у Російській Федерації Валерій Семененко: українська громада стала заручником погіршення українсько-російських міждержавних відносин на найвищому рівні

Українці у Росії спростовують заяви представників Партії регіонів про брак інтересу до вивчення української мови серед діаспори у Москві. Натомість, як заявив Радіо «Свобода» співголова Об'єднання українців у Російській Федерації Валерій Семененко, місцева громада зазнає політичних утисків з боку російської влади, в результаті чого потерпають і діти.

За опечатаними дверима в центрі Москви - українські книги, дитячі національні костюми і супутник, який приймає телеканали з України. Навесні минулого року московська влада заборонила діяльність Українського освітнього центру. Цей центр діяв при місцевій школі № 124 із 1995 року, а нещодавно був відбудований за кошти українських підприємців, які вклали в устаткування близько 25 тисяч доларів. Офіційна причина закриття - недотримання російського законодавства.

Співголова Об'єднання українців у Росії Валерій Семененко визнає, що Центр порушив деякі норми, але каже, що пропозицію виправитися московські чиновники вперто не хочуть чути і натомість повністю заборонили діяльність установи, в якій навчалося близько сотні українських дітей. Семененко каже, що українські вчителі не лише втратили роботу, але й стали об'єктом інтересу російських спецслужб.

«Вони не приховували, що з ФСБ, обходили наших вчительок, зокрема, Карасьову Лєну і Шовгун Ніну і питали, що там робилося. Я спершу цього не знав, бо дівчата були залякані, але потім вони мені сказали», - розповів лідер української громади.

Директора московської школи, при якій діяв Український центр, звільнили з роботи. Пояснили, що через пенсійний вік, але Семененко припускає, що вона потерпіла через прихильність до української діаспори.

Не сподобалося представникам російської влади і те, як українці обговорювали складні сторінки історії. «З історії України ми слухання і по Мазепі проводили. Оце, мабуть, стало основною причиною тиску і нападу на нас», - зазначає Семененко.

Співголова Об'єднання українців Росії вважає, що українська громада стала заручником погіршення українсько-російських міждержавних відносин на найвищому рівні, адже до того понад десятиліття Український освітній центр діяв не в підпіллі, а з відома управління освіти Москви.

«До ста заяв хоч завтра можу покласти на стіл»

Один із лідерів української діаспори у Росії спростовує заяву народного депутата-регіонала Вадима Колесниченка про те, що в Москві не змогли набрати навіть один україномовний клас. Мовляв, через це московська адміністрація не фінансує української школи з бюджету міста.

Валерій Семененко погоджується, що великого напливу охочих учитися українською у Москві немає. Але інтерес до рідної культури є, попри несприятливі умови. «При тій пропаганді і при тій масованій інформаційній війні проти України тут багато батьків просто не наважуються нести заяви, що вони хочуть в українську школу віддати, але кілька класів ми могли б відкрити. До ста заяв хоч завтра можу покласти на стіл», - наголошує він.

Конфлікт довкола Українського освітнього центру в Москві дійшов до Міністерства закордонних справ Росії. У вересні Валерій Семененко зустрічався з представниками російської влади за присутності працівників українського посольства у Москві. Але ця зустріч не дала результатів. Тому Об'єднання українців у Росії знову звернулося за допомогою до українського посольства.

За офіційними даними, в Росії живе три мільйони українців. Попри це, там немає жодної української школи. Раніше цього року представник Міністерства закордонних справ Росії Андрій Нестеренко пов'язав це з відсутністю таких запитів від батьків і громадських організацій. За його словами, це, мабуть, пояснюється «спорідненістю східнослов'янських мов і культур, спільною історією і єдиною православною християнською вірою».

ФСБ взялося за українських вчителів в Москві

Українська громада в Росії зазнає політичних утисків з боку російської влади.

Про це заявив співголова Об'єднання українців у Російській Федерації Валерій Семененко, передає Радіо "Свобода".

Так він розповів, що українські вчителі стали об'єктом інтересу російських спецслужб.

"Вони не приховували, що з ФСБ, обходили наших вчительок, зокрема, Карасьову Лєну і Шовгун Ніну і питали, що там робилося. Я спершу цього не знав, бо дівчата були залякані, але потім вони мені сказали", - розповів Семененко..

Директора московської школи, при якій діяв Український центр, звільнили з роботи. Пояснили, що через пенсійний вік, але Семененко припускає, що вона потерпіла через прихильність до української діаспори.

Не сподобалося представникам російської влади і те, як українці обговорювали складні сторінки історії. "З історії України ми слухання і по Мазепі проводили. Оце, мабуть, стало основною причиною тиску і нападу на нас", - зазначає Семененко.

Співголова Об'єднання українців Росії вважає, що українська громада стала заручником погіршення українсько-російських міждержавних відносин на найвищому рівні, адже до того понад десятиліття Український освітній центр діяв не в підпіллі, а з відома управління освіти Москви.

Він додав, що український центр було закрито. За опечатаними дверима - українські книги, дитячі національні костюми і супутник, який приймає телеканали з України.

Навесні минулого року московська влада заборонила діяльність Українського освітнього центру. Цей центр діяв при місцевій школі № 124 із 1995 року, а нещодавно був відбудований за кошти українських підприємців, які вклали в устаткування близько 25 тисяч доларів. Офіційна причина закриття - недотримання російського законодавства.

Семененко визнає, що Центр порушив деякі норми, але каже, що пропозицію виправитися московські чиновники вперто не хочуть чути і натомість повністю заборонили діяльність установи, в якій навчалося близько сотні українських дітей.

http://www.pravda.com.ua/news_print/2009/10/30/104283.htm

Додатки:

Росія переводить стрілки за економічні проблеми на заробітчан?

Росія обмежує можливості для іноземних робітників. Указ про скорочення квот для мігрантів на половину підписав цього тижня прем'єр Володимир Путін. Він пояснив, що це тимчасовий захід, пов'язаний зі світовою фінансовою кризою. Але оглядачі висловлюють сумнів у тому, що така політика допоможе розв'язати економічні проблеми Росії. Ба, більше. Правозахисники попереджають, що така політика може підживити расистські настрої.

Шаріфбек Саддрінін колись викладав географію у Таджикистані. Але тепер працює на будівельному майданчику у Москві, де щомісяця отримує 600 доларів. Левову частку цих коштів він переказує додому. Тепер Шаріфбек переймається, що втратить роботу в Росії. «Буде дуже важко, бо вдома роботи немає. Я не знаю що буде в січні, як люди будуть виживати», - бідкається таджицький заробітчанин.

А от на українських заробітчанах нововведення російського уряду позначиться мало, каже Радіо Свобода співголова об'єднання українців Росії Валерій Семененко: «Українці, як правило, якщо вони працюють у Росії, то це кваліфіковані робітники: електронщики, програмісти. І навряд чи їх торкнеться ця проблема зменшення квот».

Крім цього, Валерій Семененко помітив, що українських заробітчан у Росії стає менше. «Раніше було дуже багато, а зараз відтік. Я особисто знаю кілька будівельних бригад, які (в Росії) заробляли гроші, а зараз вони вже не їздять, бо такі ж гроші можна заробити в Києві і Одесі», - вважає один із лідерів української громади в Російській Федерації.

«Росіяни в таких умовах і за такі гроші не працюють»

Скільки людей приїздить до Росії на заробітки достеменно підрахувати дуже складно, оскільки багато хто працює нелегально. За деякими оцінками, ця цифра сягає 10 мільйонів осіб.

Чимало росіян ставляться до мігрантів вороже і вважають, що саме вони забирають їхні робочі місця. «Наша країна, наша робота» - під таким гаслом проводять мітинги по країні активісти «Молодої гвардії», молодіжного крила правлячої партії Росії. Вони також пропонують патрулювати будівельні майданчики, щоб відловлювати нелегалів.

Але росіяни навряд чи підуть працювати на місця, які традиційно займають заробітчани. «Росіяни за такі гроші і в таких умовах не працюють. До нас приїздять некваліфіковані робітники. Вони працюють за копійки. Це дуже вигідна робоча сила. А якщо вона нелегальна, то ще вигідніша», - говорить Радіо Свобода московська право захисниця Світлана Ґаннушкіна, яка займається проблемами міграції.

За тих, хто працює нелегально, працедавці не зобов'язані відраховувати податки державі. Оглядачі попереджають, що скорочення квот для мігрантів призведе до того, що дедалі більше заробітчан тепер працюватимуть у Росії на чорно.

Правозахисники також стурбовані тим, що різке скорочення квот для мігрантів може роздмухати расистські настрої у російському суспільстві. На їхню думку, влада таким чином переводить стрілки за економічні негаразди на заробітчан. Коли ж проти мігрантів виступають політики на телеекранах, то такі слова потрапляють на родючий ґрунт. За даними центру «Сова», який проводить моніторинг нападів на міжетнічному ґрунті, з початку цього року в Росії таким чином загинули 84 особи, ще 360 було поранено.

Мар'яна Драч Прага - Київ