учениця 4 класу загальноосвітньої школи

с. Садове Шахтарського району Донецької області

***

Чорні хмари накотили

В Україну злії сили.

Застогнала рідна ненька,

Зачекалась козаченька:

- Де ти, рідний визволитель?

Волі й правди мій носитель.

Позабув мене хіба?

Час вже сіяти хліба.

***

Впали китиці калини

Червоною краплею крові.

Це крокують Україною

Ненаситні вороги.

Плачуть діти, стогнуть села,

З дівчат зірвані вінки.

Та не стала на коліна

Зґвалтована Україна,

Не принизилась вона -

Відштовхнула ворога.

Не пригріла, не ласкала,

А від себе гнівно гнала.

***

Імператриця Катерина

Видала такий Указ:

- Треба знищить запорожців

І забути про них враз!

Ні легенди, ні балади,

Ані пісні не співать!

Та не буде Україна

Під кайданами лежать.

Її воля всіх сильніша,

Її діти підростуть!

Свою матір Україну

Нікому не віддадуть!

***

Ой, лежить під тином

Кинута дитина.

Від лютої смерті

Мати її вберегла.

Загинула ненька

Від кулі ворога,

Але немовляті життя зберегла.

***

Волелюбні козаки

Січ побудували,

Запорожцями себе

На Січі назвали.

Силу й розум набували,

Україну захищали.

За вірність Богу і народу

Та добрії діла

Ні шабля, ні ворожа куля

Їх не брала.

***

Гетьман символ дістає

Козацтву клятву він дає:

- Хранімо булаву і клейноди цінні!

Будем вірні, козаки,

Україні рідній!

***

Щедра природа віночок сплела.

Квіти кольорові вміло вплела.

Волошки синьоокі на полі взяла,

Зелену м’яту росою полила,

Маки червоні горять, як вогні.

Дуже віночок личить мені!

***

Калинонька-красуня

Росте біля хати,

Береже домівку,

Наче рідна мати.

***

Білосніжну вишиванку

Для маленького Іванка

Мама ніжно вишивала,

Тиху пісеньку співала,

Щоб для сина одежина

Добрим захистом була,

Ні біда, ні зло не брали,

Вірна дівчина кохала,

Щоб міцна родина в хлопчика була,

Кольорова мальва під вікном цвіла.

***

Село у вогні палало,

Дівчина по полю

Від ворогів тікала.

Розірвалося намисто.

Намистинки червоні

На землю впали.

Захистити дівочу невинність благали.

Почула земля дівочу молитву,

Встала з бусурманом

У жорстоку битву.

І виросли кущі калинові,

Як захисники дівочої долі.