Мирослав Петрович Мисяк – однин з провідних діячів української громади в Ялті (Крим). Очолює Всесвітньо-українське Патріотичне об’єднання «Корона». яке проводить діяльність з відродження пам‘яті  історично-політичних заслуг  короля Данила Галицького в українській історії.
Сьогодні Мирослав Петрович спрямовує свою діяльність на відродження музею Михайла Коцюбинського в Сімеїзі (Ялта, Крим).
У пропонованій статті Мирослава Петровича подаються цікаві факти з вітчизняної історії, зокрема окремі  важливі аспекти діяльності короля Данила ГалицькогоА також висвітлює деякі сторінки свого славного роду.
                                                                    Вадим Оліфіренко

      Мисяки – вартові короля Данила

7 жовтня 1253 року, за успішні дії в часи визволення Батьківщини від монголо-татарських завойовників – Золотої Орди, правнук великого князя Київської Русі Володимира Мономаха Данило Романович (Галицький) був коронований християнською церквою, і став першим королем Русі – України. 31 травня 1223 року молодий Волинський князь Данило Романович перший із князів Київської Русі віч-на-віч зустрівся з монголо-татарськими завойовниками в битві на річці Калці, що недалеко від міста Донецька. Князь Данило Романович під час битви був поранений в груди, але поле битви не покинув. Донецька земля омита кров’ю князя-короля Данила Романо-вича(Галицького) . В цій битві ні одна зі сторін не отримала перемогу, після битви монголо-татарські завойовники повер-нули свої «тумени» на схід, в Монголію. Битва на річці Калці, 31 травня 1223 року має велике ідеологічне значення: 1. Київська Русь похоронила міф про непереможність монголо-татар. 2. Київська Русь не дала монголо-татарам виконати наказ Чінгіз-хана, завоювати всю Європу. 3. Київська Русь спасла Європу від монголо-татарського рабства. В 2001 році Україна відзначала 800-річчя князя-короля ДанилаРомановича і 26 жовтня того ж року Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах відкрив у Львові пам’ятник королю Данилові. На прес-конференції, автор цих рядків, як голова Всесвітньо-українського патріотичного об’єд-нання «Корона» запропонував побудувати на місці першої битви Київської Русі з монголо-татарськими завойовниками, на річці Калці, меморіал з пам’ятником молодому князю Данилові Романовичу. Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах підтримав цю ідею, але як показало життя тільки на словах. Про це писала газета «За Вільну Україну» 2-3 листопада 2001 року м. Львів, стаття «Державний муж Король Данило», автор Мирослав Паранчак. Ксерокопію даної статті, я, 9 січня 2003 року вислав прем’єр-міністру України Віктору Януковичу, і нагадав, що 31 травня 2003 року минає 780 років першої битви Київської Русі з монголо-татарськими завойовниками на річці Калці, сучасна Донецька область. Надіявся, що прем’єр-міністр України Віктор Янукович, як донеччанин, виконає те, що підтримав його попередник Анатолій Кінах. Замість конкретного діла прем’єр-міністр України отримав листа від Міністерства культури і мистецтва України, від 02.04.2003 року, № 19-1994/18, в якому говориться: «Щиро вдячні Вам за лист з інформацією, щодо першої битви Київської Русі з монголо-татарськими завойовниками на річці Калці. Водночас повідомляємо, що Міністерство культури і мистецтв України не отримувало доручення Кабінету Міністрів України щодо спорудження пам’ятника Данилові Галицькому на місці битви на річці Калці (Донецька область). Відповідно, це питання управліннями і відділами Міністерства не опрацьовувалися. З повагою, Перший заступник Державного секретаря В.Г.Романчишин». Ось, так! Меморіали, пам’ятники ворогам України будуємо, влаштовуємо, а для своїх героїв, які мають велике духовне значення, НЕ ПОВАЖАЄМО. Від ідеї покорити Київську Русь монголо-татари не відмовилися, і в 1236-му році вони знову прийшли до східної границі, східного берега річки Волги, Русі. Привів монголо-татар внук Чінгіз-хана, молодий Бату-хан (хан Батий), який і заснував Золоту Орду. На цей час князь Данило Романович об’єднав два князівства: Волинське і Галицьке в одне могутнє князівство і все зробив, щоб князі Київської Русі не вели міжусобну боротьбу, а готувалися до битви з Золотою Ордою. Не послухали східні князі мудрим настановам князя Данила Романовича, і зазнали лихої долі, а стольний град Київ у 1240-му році монголи-татари знищили. Готуючись до боротьби з Золотою Ордою князь Данило Романович проявив себе як організатор та розумний політик. Він застував варти, які розвивалися і переростали у фортеці, міста. Варти розміщувались на пагорбах, горах, і щоб вартовим легше було виконувати свою військову справу, свої помешкання вони будувати біля пагорбів гори. Як свідчить історія та численні документи, поселення вартових на Галичині і Волині називались “мисяки“ . Вартовий, на час виконання своїх обов’язків, не мав права залишати варту. Обід, вечерю, йому приносили в глиняних мисках. У вартові призивалися чоловіки здорові та міцні, сильні духом. Галичани та волиняни довіряли їм як своє майно, так і своє життя. У 1240-му році князь Данило Романович (Галицький) заснував варту на горі, яка сьогодні називається «Високий Замок», що у місті Львові. Ця варта мала стратегічне значення і поселення вартових за короткий час переросло у місто, яке князь Данило Романович (Галицький) назвав на честь свого старшого сина Лева - Львів. Закономірно, що рік заснування міста Львова необхідно брати від заснування варти, а це 1240-й рік, а не від першої письмової інформації 1256 року, тому, що місто вже було. Закономірно, що гора «Високий Замок» повинна називатися «Висока Варта», яка несе нам інформацію про її засновника князя Данила Романови-ча(Галицького). У місті Львові повинна бути заснована газета «Висока Варта». Як свідчить історія, з 22 по 27 квітня 1340-ого року польський король Казимір ІІІ Великий (1310-1370 рр.) вперше захопив місто Львів, пограбував королівську скарбницю, знищив Галицько-Волинське королівство – державу. На горі, де князь Данило Романович (Галицький) заснував варту, побудував собі замок і ця гора, на превеликий жаль, ще сьогодні нази-вається «Високий
Мирослав Мисяк ,голова Всесвітньо-українського Патріо-тичного об’єднання «Корона»   м. Ялта.
Тел..0654-31-32-87  Моб.097-034-06-02