І влучило ж мене одружитися на жінці, яка за годину кохання вимагає платню в розмірі ста американських доларів, переконуючи мене при цьому, що для чоловіка, робить поблажливість, оскільки коханець за годину любові дає — двісті.
Красуні, одягнені в коротенькі сорочечки з Амурського бульвару беруть куди скромніше, ото ж і вирішив я ніяких інтимних справ з дружиною не підтримувати, а користуватися послугами професіоналок. Благо їх телефонні номери висіли на кожному містечковому стовпі. Доведений стриманістю до безсоння, я набрав один з телефонних номерів і почув приємний жіночий голос:
— Наша фірма гарантує вам повну безпеку і вищу якість обслуговування. Якщо вам щось не сподобається, ви можете поскаржитися у відділ захисту прав споживача.
Спочатку я подумав, що потрапив на оптову базу, але відразу після сумнівного вступу, пролунало більш конкретне, хоча не зовсім зрозуміле мені питання:
— Перш за все, ми хотіли б знати, до якої соціальної групи людей ви себе відносите?
— До самої розповсюдженої, — відповів я, — соромлячись потрапити в незручне становище.
— Значить, вам потрібен хлопчик, — з явним розчаруванням промимрила трубка.
Я був шокований настільки безглуздим обвинуваченням.
— Та як ви смієте! — Вигукнув я, відчуваючи легке поколювання у п'ятах. — Мені потрібна добра досвідчена жінка, з якою можна поговорити про погоду та випити по чарці вина.
— Таких жінок не тримаємо, — відповів голос. — Добрих професіоналок, як ви розумієте, в природі не існує. Є молоді, гарячі, які за гроші згодні зробити для вас все можливе. Але базікати про погоду, вибачте. Їм працювати треба, а не гав ловити.
Вкрай розчарований я повісив трубку і тут же почув явно роздратований дзвінок:
— Якого біса ви кидаєте слухавку! — вигукнув знайомий вже голос. — Я повинна з'ясувати, що вам потрібно, щоб не було потім непорозумінь. Я тільки посередник, розумієте. У нашій фірмі працюють сотні дівчат, а я повинна підібрати для вас саму придатну. Є сімейні молодиці, але обійдуться вони вам трохи дорожче. Бо не повії, а чутливі до розваг красуні.
— Нічого мені від вас не потрібно. То мені хлопчиків пропонуєте, то німих якихось, а мені нудно, я прагну з розумною жінкою поговорити і за це заплатити гроші.
— Знаємо ми вас ... збоченців. Тому подібні питання вирішуємо тільки в наявності представника фірми за додаткову винагороду.
— Що значить у наявності?
— Це означає, що до вас приїдуть об'єкт вашого жадання і охоронець, який буде тримати вас у межі пристойності.
Це було щось нове, і я вирішив з'ясувати, що це за послуга така: продажна любов під контролем оплаченого мною наглядача.
Вони приїхали за кілька хвилин: спритне зеленооке, довгоноге дівчатко і чоловік у камуфляжному одязі, з книгою оповідань місцевого еротичного письменника Мамонтова під пахвою.
— Ах, ах, ах, які ми всі з себе! — вигукнуло дівчатко, побачивши пишну кучму сивого волосся у  мене на голові. — Якщо ви збоченець, з якого боку чекати від вас нападу. А то, може, пошлемо Стьопу прогулятися поки що, а мені за ризик додасте трохи?
Побачивши Стьопу, я зовсім було, зібрався бігти до відділу захисту прав споживачів, але це «ах, ах, ах!» зеленоокої повії примирило мене з вельми і вельми проблематичною парочкою.
— У вашому розпорядженні година, — сказала дівчина. — Можете говорити про погоду, пити вино, а можете робити що забажаєте. Або вимагати того самого від мене.
— Я хочу, щоб ваш друг читав нам оповідання Мамонтова, — заявив я, розуміючи, що за цим може статися.
І дійсно, я тут же був визнаний особливо вишуканим розпусником, але за особливу плату читати розповіді Мамонтова наглядач Степан охоче погодився.
Читав він не погано, а оскільки це були еротичні розповіді, незабаром всі троє ми почали упускати з губів слину. Степан совався на стільці, красуня реготала, покусуючи мочку мого вуха, а я краєм ока поглядав на годинник, який відраховує секунди оплаченого мною часу.
Нарешті, красуня заявила, що, не відпрацювавши грошей, вона нікуди не піде, а Степан тут же набрав один з стовпових телефонів і почав викликати собі подружку, щоб втихомирити свої розхитані розповідями Мамонтова нерви.
— Ні, дядьку, ти мене просто так за двері не виставиш, — насідала на мене красуня. — Я не таких телепнів у справжніх чоловіків звертала. Борсаючись з нахабною жіночкою, я згадував Олександра Блока, який міг запросити до себе нічного метелика і говорити з ним до ранку про погоду, про поезію й інші приємні серцю речі. А тепер не тільки життя дівчини, але й моє перебували під контролем фірми, яка процвітала тільки завдяки самовідданості отаких нічних бестій.
«Ні, — думав я, — краще вже любов дружини доларами сплачувати, ніж вибудовувати такі складні сексуальні піраміди!»
Через годину я переконався в тому, що красуня, Степан і його нічна подружка були аж ніяк не нічними метеликами. Швидше за все це були нічні летючі миші-крилани, які тільки тим і займалися, що висмоктували живу кров у своїх клієнтів. А для душі натомість нічого не перепадало.