Чарує калина
Чарує калина, Аж серце стискає, Місце, де родився,- Кращого немає.
Там яснії зорі, В синім небі сяють, Там мамині руки Тебе обіймають.
В садочку барвінок, Стелиться низенько, І тільки для тебе Співа соловейко.
З далекого краю Вернувшись додому, Дитинства привіту Лиш тобі одному.
Наче пахнуть хлібом Рученьки у мами, Біжиш по пилюці Босими ногами.
Промайнули роки Потухли зірниці, Водиці нап:юся З чистої криниці. Чарує калина Аж серце стискає, Місце, де родився, Кращого немає.
21.10.2010 р.
Думи єдині
По весні цвітуть каштани Та щебечуть солов’ї, Кохаю тебе, Україно, Де літа промайнули мої.
Несе Дніпро повні води, Піднімає хвилі, А мамині чорнобривці Через роки милі.
Летить серце соловейком До рідної хати, Поговорить на рідній мові. Пісень поспівати.
У сестри Росії, Де озера сині, Із Дніпром широким Тай думи єдині.
Сестри розлучились Болить серце нині, Бо діти єдині, І внуки єдині.
Ніхто не збудує На серці кордону, Дай Боже нам жити В єдиному домі.
Моя доля
Моя доля у діброві заблудилася, Я без щастя і без долі народилася, У зеленій діброві тай вітер гуде, Де ж ти ходиш, моя доле, Не докличусь я тебе.
У моєї долі сім доріг у полі, У чистому полі стежинки зійшлись, Де ти бродиш, доле, широкеє поле, Я тебе шукаю, мабуть розійшлись.
За селом у полі Поспіла калина Підемо калину в пучечки в:язать. Як не дав Бог долі, Не шукай у полі, Не шукай, не знайдеш, Це повинен знать.
Далекий Схід
Наша Батьківщина - Рідна Україна, Ми – чисті джерела Повного Дніпра, На Далекім Сході, Хай пісні співають Сини України - Внуки Кобзаря. Де журчать джерела, Там цвіте калина, Соловей щебече, В лузі повесні, Збираються діти Твої, Україно, Весело співають Мамині пісні.
Співаєм і плачем, Бо на серці смута, Тепер за кордоном Залишився рід, Як реве та стогне Наш Дніпр широкий Про нього співає Весь Далекий Схід.
21.10.2010 р.
Журавлі
Наступила осінь, Стали дні малі, В небі сірим шнуром Летять журавлі Кружаться над полем, Сядуть на ріллі, Силоньки збирають В далекі краї. А одна журавка Плаче, сльози ллє, Поломила, поранила Крилечко своє. Сидить на подвір:ї, Журавка одна, Не може летіти З коханим вона. Журавель сідає, Крильми обіймає, Пір’ячко поправив, Журавку прохає. З тобою лишитись Не можу ніяк, Загине вся стая, Бо я їх вожак. Злетів в небо синє, Чути: кру, кру, кру. Весною вернуся, Якщо не помру. Журавлі вернули, Додому здаля, Журавка діждалась Весни й журавля.
28.01.2011 |
Архив номеров (№10-19) > № 19 >