* * * Ах, не смійтеся ви наді мною, - Не для вас я Вкраїну люблю! Не для вас виливаю ці сльози з журбою, Що ніхто їх не бачить нічною добою, Коли довго від думок не сплю.
Не чіпайте моєї Вкраїни! Хай, по-вашому, вмерла вона. Скажіть: нащо ці ваші знущання та кпини? Не чіпайте – просю вас – моєї Вкраїни, Тільки це ж моя втіха одна!
Хіба можете ви зрозуміти, Як її я кохаю, люблю? Та коли б не вона, то для чого б і жити? Але що… що вам, бідним, про це говорити… Чи ви любите матір свою?
(1911) |