***

У вовна треба вдягтися

На груди грудень ліг.

З ведмедями обратися,

Копати переліг.

 

На звіра полювати

З бараку бігти геть,

З намету вилізати

Та падати в намет.

 

А ти жорстока доле

За що мене отак

Питаєш лютим болем,

Неначе я варнак?

 

Якщо тобі обридли

Морози і ліси,

Шукай хохлів загиблих

У праведній Русі.

 

***

Якої б у недолі

Я долі не благав,

Хіба мене вдоволить,

Коли я ловлю гав.

 

Вже пір'ячко зів'яло

І туга в животі,

Побачив я чимало

Гіркоти у житті.

 

Отож кохай з веселим

Настроєм у душі,

Не йди в могилу кволим,

Недолю не сміши.

 

***

Які ми кулаки були, ми злидні.

Та дуже хвальковитими були.

Прийшли, забрали батька по обіді,

А з ним і ми в недолю загули.

 

Сміявся батько: йдемо до свободи.

Не тільки хати, не знайдеш горищ.

Забудьмо про сади, забудьмо про городи,

Трава в степах твій хліб, і твій куліш.

 

Співаємо пісень про рідну владу,

Складаємо про Сталіна вірші,

Вмираємо, як пси, під листопадом,

Ще й сміємося од душі.

 

***

Палахтять сніги на сонці,

Сніг в повітрі палахтить,

Над багаттям зорять хлопці

Неба втомлену блакить.

 

Хто про що, а курці просо —

Про жінок та про вино:

Не заплів волосся в коси —

Одружилася б давно.

 

На горі мороз за тридцять, Д

обре ще, що вітер вщух.

Кам'яніють рукавиці,

Куржавіє капелюх.

 

Незабаром сонце сяде.

Від хурделиці гуртом

Біжимо подушки гладить,

Наче жінку перед сном.

 

Не зазнавши насолоди

Від кохання, стоїмо,

Хліб із висівів голодний

З насолодою їмо.

 

На вечерю буде юшка,

Буде пиво на меду,

Добра казка гріє душу,

Гідну стверджує ходу.

 

***

Сни сумні, сумний світанок,

День новий буде сумний.

Запроси мене на танок,

Невгомонний вітровій.

 

Рейки білі від морозу,

Заповзає в очі сніг,

Замерзають навіть сльози,

Льодом падають до ніг.

 

Марні сльози, ми вже звикли

До морозів, напрямки

По наметам, без'язикі,

Тягнуть рейки у віки.

 

Коливаються мов тіні,

Легка пара на вустах

Перетворюється в іній,

В білий іній чорний страх.

 

***

Сказали: треба! Я поїхав.

Зароблю, думав, повернусь.

А довелось хватити лиха

За Україну і за Русь.