***

По тонкому льоду

Обачливо з острахом,

По тонкому льоду

Невиразним поступом.

 

По тонкому льоду

На річці навіженій,

По тонкому льоду

Поклич мене, ніжний мій.

 

По тонкому льоду

Від чуток і толків,

По тонкому льоду

За щастям недовгим.

 

***

Зціпилась, як гранула.

Впала, як підкошена.

Що стряслося, гарний мій,

Що нудиш, хороший мій?

 

В чорну вирву каменем

Доля мене кинула.

Що з тобою, ладний мій,

Що з тобою, милий мій?

 

В чорну вирву ринула,

Бо душа знівечена,

Пощо мій відлинутий

Не діждався вечора?

 

Не вдалася витівка, -

З вирви в небо сягнула,

ільки знай-но, миленький,

Не до тебе прагнула.

                                                   Переклав з російської О.Лозиков