***

Була та осінь важкою, -

В садку померзли квіти,

Останню хмару пташкою

В степу розвіяв вітер.

 

Я говорив: не ризикуй,

Я долю не здогоню.

На гілку чорного бузку

Поклала ти долоню.

 

Впав мертвий лист на білий сніг.

Настали дні погожі,

А гілка, хоча минув рік,

Все сіпається дрожжю.

 

На асфальті сніг лежить шарами,

Я сніжок кватиркою ловлю.

Я щасливий, остогидла драма,

Я сьогодні ніжний, я люблю.

 

Пурхають сніжинки, як метелики,

А лице палає, як від спеки,

Бо сьогодні білий пеньюар

На тобі, як тонкий сніжний шар.