Івана Багряного було заарештовано 16 квітня 1932 року в будинку "Слово" (м.Харків), у квартирі В. Вражливого за звинуваченням у контрреволюційній пропаганді та агітації (ст. 54-її та 54-6 КК УРСР, слідча справа №343). Півроку перебував у в'язниці, в камері самотнього ув'язнення, а з 1933 р. — у засланні на Далекому Сході. 1936 р. він тікає і живе нелегально. Думками Багряний зі своєю Батьківщиною, що знайшло відображення у вірші "Рідна мова" 11937 р.). Скільки в ньому любові, поваги до Вітчизни, почуття власної ідності! Можете самі в цьому пересвідчитися:

 

Рідна мова

 

Мово рідна! Колискова

материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти, -

Гей, яка ж прекрасна Ти!

 

Перше слово - крик любові,

Сміх і радість немовляти –

неповторне слово "Мати" –

Про життя найперше слово...

 

Друге слово — гімн величний,

Грім звитяг і клекіт орлий, -

Звук "Вітчизни" неповторний

І простий і предковічний...

 

Ну, а третє слово - "Мила" –

Буря крові, пісня рвійна

І така, як пах любистку,

І така, як мрійка мрійна...

 

Перейшов усі світи я,

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов одна лиш ти є.

 

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мова — пісня колискова.

Мова - матері уста.

                                    Хабаровськ, 1937