Святкує Україна незалежність В Украйні свято, літ багато Минуло з тої давньої доби, Коли батьків примусили втікати, За невгамовну жагу боротьби. У діда — вища кара, де бабуся Свій термін десять років відбула, Я й досі того терену боюся, Хоча у Магадані не була. Святкує незалежність Україна, А я ковтаю сльози; чи тепер Пом’януть закатованого сина, Чи кат його ще й досі не помер? Святкуй державо, я сама не знаю Чому мені так сумно на душі. Бо я хіба що пісню заспіваю, А мови мене батько не навчив. Святкує Україна незалежність, Свою ходу святкує до мети, Щоб Батьківщина мала своїї межі, Свої заклади мирні і форти. То не біда, що я стою та плачу, Той плач погорди за своїх батьків, За їх нелегку, але гідну вдачу, За мужнє їх страждання від катів. |
Архив номеров (№1 - 9) > № 5 >