Людмила Дудко

Святкує Україна незалежність

В Украйні свято, літ багато
Минуло з тої давньої доби,
Коли батьків примусили втікати,
За невгамовну жагу боротьби.

У діда — вища кара, де бабуся
Свій термін десять років відбула,
Я й досі того терену боюся,
Хоча у Магадані не була.

Святкує незалежність Україна,
А я ковтаю сльози; чи тепер
Пом’януть закатованого сина,
Чи кат його ще й досі не помер?

Святкуй державо, я сама не знаю
Чому мені так сумно на душі.
Бо я хіба що пісню заспіваю,
А мови мене батько не навчив.

Святкує Україна незалежність,
Свою ходу святкує до мети,
Щоб Батьківщина мала своїї межі,
Свої заклади мирні і форти.

То не біда, що я стою та плачу,
Той плач погорди за своїх батьків,

За їх нелегку, але гідну вдачу,

За мужнє їх страждання від катів.

Comments