Україна 1992-96 років
*** Панове, українці, все мине! Мине і ця природно-штучна скрута, Зневіри успадкована отрута Онуків наших навіть не торкне.
Ми будем згадувати, наче сон дурний, Нікчемні дні парламентських баталій І переляк в очах — що буде далі? Пенсіонерів погляди сумні.
Нам тільки б не зірватися у кров І не почать шаблюкою махати, Бо й волосинки не впаде з пикатих, А наші діти гинутимуть знов.
Згадаймо прикрості історії своєї! І не робімо тих же помилок, І не гризімося за ті чи ті ідеї, До злагоди зробімо хоч би крок!
Паплюжили й шпиняли нас доволі Брати, сусіди і своє цабе. Народи всі шануються собою, Вже час і нам утвердити себе!
*** У нашій скруті небезпека є. Вона не в тім, що завтра всі сконаєм, Не в тому, що Вкраїну хтось вкраде — Подавиться відчувшим волю краєм.
Є, безперечно, небезпека в тім, Що першими, хто використа волю, Ті будуть, хто попре в багатії, А сіромах потопче і знедолить.
Є небезпека в тім, що егоїзм На дріжджах жадібності і наживи Так розіпре, що душі кануть вниз, У моду ввійдуть ідоли фальшиві.
Вони вже лізуть з відеокасет, Паплюжать все: і красоту, і вроду, Так начебто і не було пісень, Ні козаків, ні щирого народу!
Не помилитись би у виборі мети! Ввійти б у світ замріяним провидцем! Найважливіше — душу зберегти І, попри все, лишитись Українцем!
*** Всі наші негаразди через те, Що влада не мінялась в Україні! Плебеї правили і правлять нині, Начхати їм — що грішне, що святе!
*** Давно відомі афоризми різні, Як істину сприймати їх не треба. "Нема пророків у своїй вітчизні!" — Якщо живуть в ній дурні й недотепи!
*** Горшки, звичайно, ліплять не святі. Але їх ліплять і не демократи. Біля корита крутяться все ті ж! То, Господи, на кого ж уповати?
*** Грабують Україну владні клани, Безкарністю навіюючи жах! Час прийде — все таємне стане явним, І кожному воздасться по ділах!
*** Нам аморальність влади так набридла! Вже не чекаємо від них нічого. Що вище на посаді править бидло, То більше шкоди маємо від нього!
*** Він дуже любить всіх ганьбити, Його ж критикувати — зась! "Рветесь до влади, паразити?!" А хто ж ти сам, якщо дорвавсь?
*** Як Президент наш з'явиться хоч де, Усе паралізує охорона: Не їдь! Не йди! Скрізь — заборонна зона! Це ж треба так боятися людей!
*** Політики чи то політикани Народу брешуть, дурять бідний люд. їм треба знати, що їх зграї-клани, Час прийде, і нащадки проклянуть!
*** Там, де нікчеми правлять краєм, Там справедливості нема: Там першим голову втрачає Хто високо її тримав!
*** Народ бідує, влада при параді! Все в них прекрасно! Всі — лауреати! Так хочеться хоч іноді спитати: Придурюєтеся чи дурнуваті?
*** Якби було якеєсь сито, Щоб непорядних відсівати, Усіх просіяти би ситих, Хто б з них лишився керувати?
*** Говорить влада, а не слуха. Ми наче слухаєм гуртом. Вона нам — локшину на вуха, А ми їй здачу — матючком!
*** На жаль, культурою й не пахне У влади нової доби: Вгорі чиновництво нахабне, Внизу вгодовані жлоби.
*** Чи є яка мораль у влади? Напевно, не було й немає. Як так: відкрито жирувати, Коли народ ледь виживає?!
*** Чиновництво розквітло в наші дні! До влади завжди тягнеться підлота. Виховувати їх — дурна робота. Не так пани, як підпанки страшні!
*** Міцна у наших вибраних основа: Давно вже через гроші правлять світом. Але про це — ні слова, ні півслова! Бо зразу наречуть антисемітом!
*** Цікавий час! Куди до нас Шекспіру! Який театр на владному Олімпі! Неначе у страшнім відеокліпі Гризуться, брешуть, казяться від жиру!
*** Вожді до щастя строєм нас вели. Самі ж сьогодні збилися у зграї І жили з нас, сердешних, так мотають, Щоб не свої, то вже б і прокляли. Нам думалося: трохи наберуть І вгомоняться, і про нас згадають. Хіба вже Україну доконають І нам по-людські жити не дадуть? Хоч як би шахраї робили зле, Хоч би яка була у нас руїна, Чужинці правили — не вмерла Україна. І при своїх пройдисвітах не вмре!
*** Зневага від влади набридла, їй Богу, зізнатись не гріх: Вони всіх нас мають за бидло. За погань ми маємо їх! |
Архив номеров (№1 - 9) > № 8 >