ХРИСТОС

 

Живемо ми за новою модою :

Європейської новини.

Але тривають на нашій морді -

Причандали старовини.

 

А сьогодні - слава Богу!

Нам обридла старовина :

Дасть Христос до раю дорогу ,

В пекло вирядить - сатана !

 

У тихий день , коли Ісуса...

Познайомили з хрестом !

Жило в ньому поза  глуздом,

Чаклунство, як ремесло .

 

А коли , відчув тремтіння ,

Злізши долу і з хреста,

Зголосився  богосином

І прокляттям людства став.

 

 

СОРОКА

 

Балакуха кричала на гілці

Своє однозначне - " Сак ! ..

У гнізді моєму малі  дітки

Зголоднілі , чи не так? "

Що я відповім сороці : -

" Що мої голодні теж ...

Дохне риба у протоці,

Зло людей не має меж

 

Мені шкода твоїх діток,

Зголоднілих сорочат .

Знати б чим своїх кормити,.

- Їсти хочемо! - кричать .

 

Річка - звалище , та й годі,

Замість хвиль тече сміття,

То скажіть вже: що за злодій,

Скасував моє життя?

 

Болить серце за сороку,

За голодних діточок ...

Але ж самі ми з протоки

Утворили смітничок.

 

 

ПРИРОДА

 

Ліс стояв суцільною стіною

Вздовж  лугівок та по схилах гір ,

Він Планету дивною красою

Прикрашав із найдавніших пір .

 

Сосни , кедри - велетні ,  ялини,

І кущі, і трави, все гуртом,

Завжди для Землі  було  надійним

Теплим, освіжаючим хутром.

 

А тепер ? По згарищам, по схилах

Сопок -  корчі знищених дерев.

У людей буяє дух машини!

Та безтямний непісенний рев!

Все було надійно у природі ,

Шерех вітру , запашні дощі....

Що казати - дурні ми та й годі,

Пацюки -  ні сенсу, ні душі.

 

 

ДОЛЯ

 

В небі зіронька грає, -

Як їй не обрида ?

Утішливо човен гойдає

Амурська хитка вода .

 

Бажає зі мною грати,

Здійматися до комет ,

Щоб світло душі не втратив

На дзвін дріб'язкових монет.

 

Не знаю вже, що за вада 

У влади, в обіймах сну

Я рию могилу , а влада

Готує собі труну.

 

 

 

ПРИЙДИ

( Романс )

 

Прийди до мене на цвинтар,

Віддай уклін пошани .

Без сліз, без квітів, кращий дар -

Уклін такої дами.

 

Прийди, та трішечки посидь,

Послухай співи  літа .

Або вже квітку посади

Для любого пііта.

Та добра квітка в небесах ,

Загравою засяє ,

Як сяє тільки в добрих снах,

А наяву зникає.,

 

Прийди, в тобі я жагу брав,

В поезії гучнішав,

Бажаю, щоб, як я кохав,

Кохав тебе хтось інший.

 

 

 

Лівша

 

До 75-річчя народного художника Росії

Геннадія Дмитровича Павлішина

 

Лівша руками працювати

З малецтва вмів не абияк.

Навчивсь коняку підкувати,.

Аби  - блоху?! .Ото вже смак!

 

Звучить в серцях поетів ліра.

А майстер думкою горить,

Поки якесь всесвітнє диво

Він із  нічого утворить .

 

Поздовж Амуру  по ухилах

Сусідить з каменем нефрит .

Йому Лівша дарує силу

Таку, що душу обпалить. ,

 

Дивлюсь, талант його безмежний.

Непереборна творча хіть.

В кільці Всесвітньої мережі

Він приклад богові творить.

 

СПРАВА

 

Якщо осінь в серце зиркне,

Поки ти ще молодий,

Не цурайся свого віку,

Прилучайся справжніх дій.

 

Наді мною місяць - бубон

Проливає світло  чудне,

Скільки було важких буднів ?

Скільки важких років буде.?

 

Та веду стежину вміло

До зимовища хащами,

Бо людині тільки діло,

Справжнє діло дарить тями.

 

 

Переклади з російської та нанайської

Олександра Лозикова