№ 22‎ > ‎

Олександр Лозиков

Новорічна не зовсім лірична

 

Президент прем’єру зробив подарунок,

Взяв свою посаду та й подарував –

В день його народження зробив підрахунок,

Що собі в угоду вже поцарював.

 

Сам змінив прем’єра на його посаді…

Плескає в долоні вся держава їм,

Птаху двоголовому всі безмірно раді,

Може вже й насправді зроблять третій Рим?

 

Дехто посміється, дехто гидко сплюне:

Нашу б демократію та кілком під зад,

Розхапали мито завдяки фортуні,

А фортуна… знаєте з чим її їдять!

 

Грабують нас далі, поки будуть варту

Два натхненних злодія нести у Кремлі,

Будуть царювати злодії завзяті,

А робочі люди битись у ярмі.

 

Поки розіп’ятий на хресті бурлака

Буде з нас покірних робити рабів,

Не чекайте люди від панів подяки,

Не занепадайте в двоголовий спів.

 

Линуть Новорічні вечори пісенні

По усій Росії з Заходу на Схід,

Цідить птах шампанське,

Бо йому до фені,

Що частина людства в смітниках нудить.

 

За нову Росію п’ють щасливі юде,

А коли нап’ються, ранком по церквах,

Хрест – взірець катівні – цілувати буде

З двоголовим птахом кожний ворон-птах.

 

Отаке-то діється на Русі смиренній,

Там де серп та молот змінено на хрест.

Молиться Росія, все-то  їй до фені

В Новорічні свята пустищами верст.

 

Comments