Благоденство у сусіда - твоє благоденство

 

Всі народи прагнуть жити у статку і в мирі,

Не лякай свого сусіда загарбницьким жестом.

Виробляй благополуччя у своїй квартирі.

Благоденство  у сусіда - твоє благоденство.

 

Нехай буде твій сусіда - узбек або поляк,

Нехай буде африканець - зроби йому празник.

Та й забудь про те, що зробив, така твоя воля,

Бо гаразди у сусіда - це твої гаразди.

 

Не вганяй в борги сусіда, коли він ледащий,

Тихо-мирно побалакай з ним на оцю тему.

Хай сусіда твій поганий,  будь ти трохи краще.

Світло в домі у сусіда - світло у твоєму.

 

Працювати нас завзято вчить вітчизна-мати,

Не пишатись, - працювати в мирні наші роки.

Ранком мовою сусіда вчусь його вітати:

Спокій в домі у сусіда  - у моєму спокій.

 

 

Мила, сумую без тебе

 

Як роки дні мої довгі,

Темні, як вічність ночі.

Прийдеш - летять пташками дні.

А підеш - туга точить.

Я від любові потерпав,

Від неї уклякаю,

Два фотознімки, що придбав,

Ото і все, що маю.

 

Минуле в пам'яті спливе,

Сльозою повнить очі.

Візьми мене в життя нове -

У мріяння дівочі.

 

Я прилечу, лише поклич,

Невже мене забула,

Нову любов мені позич,

Або оту, що була.

 

Без матері життя темне

 

Мати не символ, ні, вона - саме життя,

За нею син піде у полум'я й у воду.

Без матері в душі ти втратиш сенс буття,

Бо хто тебе зігріє у негоду?

 

На повсякденний матері докір

Дивись як на відзнаку, чи пораду.

Не вір уразі, сорому не вір.

Вір мамі - бо вона твоє свічадо.

 

Не пошкодуй для неї добрих слів,

Осліпне мати, дай їй своє око.

В твоєму серці материнський спів,

Бо ти її відбиток, її спокій.

 

З дружиною не мириться вона,

Не поспішай осуджувати матір.

Не потопляй родинного човна,

В дурній надії іншого придбати.

 

Ударить в серце погребовий гімн,

В горілці не утоплюй свого горя,

Знай, ти й тепер у світі не один.

Вона твоя надія і підпора.

 

Буває, особливо навесні,

Не знаєш сам, куди себе подіти.

Ти фотокартку матері візьми,

У споминах не будеш самотіти.

 

Ти витримаєш будь-якого болю,

Запам'ятай що мати з далини

Минулих років стежить за тобою,

Торкаючись твоєї сивини.

 

Що ти таке?

 

Якщо навіть Місяць заздрить твоїй красі,

Будь ти герцогом, князем або царем на троні,

Ти анітрохи не краще раба у своїй голизні.

Можеш позаздрити голій своїй персоні.

 

Якщо ти всемогутній, а народ тільки меч твій і щит.

Створи хоча б муху, бо нічим тобі гордитися.

Про долю фараонів прочитай, подивися на їхні мощі.

Якщо хочеш побачити, що ти за птиця?

 

Звернись до Македонського, чого він домігся, коли

Стверджував - все моє, заливаючи кров'ю землицю.

Більше пуття від бджоли, ніж столовників тої. бджоли.

Якщо хочеш узнати, що ти за киця?

І ім'я і гординю - недоукам дарує війна.

Уявив себе богом, - уславився в людстві ізгоєм.

Глянь в могилу царя, як побачиш в ній кучу лайна,

Отоді вже й пишайся собою.

 

Де вожді хрестоносців, що землю топили в крові,

Забивали, палили народи, заради ганебної віри.

Якщо, дійсно, вона імпонує загарбницька доля тобі,

Подивися на себе, такими бувають вампіри.

 

Ти не думай, Азам, що на землю прийшов як поет,

Ти один з громадян, що шанують натхнення в роботі.

Напиши хоч один, окриляючий душу, сонет.

Щоб народи землі поєднались з тобою в польоті.

 

 

***

Занепавши в світ марних фантазій,

Українець ти, узбек, або таджик,

Хворий наркотичною проказою,

Ти вже на землі не чоловік.

 

Не людина той, хто ростить зілля,

Щоб життя поліпшити своє.

Він про гроші мріє, про свавілля,

Але не про тих, кого  уб'є.

 

Ти ж, хто, просто, як би із забави,

На дорослих зирячи нікчем,

Ризикнеш пригубити відвари, -

Схилишся на бісове плече

 

Не бажаєш бачити калікою

Сина, щоб він батька проклинав,

Лежачи у ліжку недорікою,

Уникай диявольських забав.

 

Неньці вір, вона добра навчить.

У борні знайди себе, в науці.

Краще славить Бога уночі,

Аніж гнити хробаком в багнюці.

 

***

Де чиновник тягне хабарі,

Де священик про хабар клопоче,

Те суспільство хворе в корені.

Пам'ятай про це, мій хлопчик.

 

Якщо ти забув про рідну матір,

Якщо мито сліпить твої очі

Щастя не збудуєш в своїй хаті.

Пам'ятай про це, мій хлопчик.

 

Якщо ти батьків не поважаєш,

Про свою родину не клопочеш,

Без родини щастя не надбаєш.

Пам'ятай про це, мій хлопчик.

 

                                   З узбекської переклав

                                   Олександр Лозиков