№ 33‎ > ‎

Тетяна ТКАЧЕНКО

                                Тетяна ТКАЧЕНКО,

                                  Голова Центру української культури    

                                   Анатолія Криля "Горлиця",

                                                                   м. Владивосток.

 

          Щедрий вечір, добрий вечір,

                 Добрим людям на здоров'я

 

Різдвяні свята у Владивостоці завершились грандіозним Далекосхідним Різдвяним фестивалем "Щедрий вечір". Щорічне свято, що з'єднало православну  традицію  і кращі зразки української культури, зібрало усіх, хто захотів залучитися до цього великого торжества - Різдва Христова, поринути в казковий світ народних ремесел, покуштувати блюда української національної кухні.

Із Різдвяного концерту, який вперше тут відбувся в 2006 році за ініціативою Центру української культури Анатолія Криля "ГОРЛИЦЯ" він виріс в регіональний фестиваль, в якому взяли  участь 50 колективів і виконавців - всього більше 300 самодіяльних артистів з усього Приморського краю, міста Хабаровська. 

З раннього ранку у Владивостоцькому Палаці культури залізничників, який став справжнім центром  національної культури  у нашому місті, розцвітали яскравими барвами українські вбрання. Великі і малі колективи, чисельні виконавці ретельно готувалися до виПершою прибула велика делегація юних артистів з Хорольського району. Солісти і дуети  з села Вознесенка вже вкотре  привозять на фестиваль велику програму. Вони відкривали фестивальний майданчик, на якому побували сотні владивостоцьких школярів. А наймолодший  представник цього творчого колективу - п'ятирічний Максим Довбня брав участь в гала-концерті нарівні з дорослими. 

Центр української культури Анатолія Криля "Горлиця" з цими дітками і їх наставниками - Галиною Висоцькою та Світланою Довбня зв'язує давня дружба. Вже декілька літ вони приймають активну участь у Шевченківських святах, які проводить щороку наш центр. Успішно виступали юні артисти на Шостому Приморському фестивалі "Солов'їна пісня", який проходив у 2012 році у селі Михайлівка Приморського краю у рамках Третього Далекосхідного Сорочинського ярмарку. Творчий конкурс відбувався за участю у журі артистів Академічного ансамблю української музики "Дніпро". Хлопчики і дівчатка із Вознесенки отримали не тільки хороші оцінки професійних музикантів з Києва, дипломи фестивалю, а й слушні поради і зауваження. Зустріч із Заслуженною артисткою України Оленою Кулик, керівником цього славного колективу Любомиром Матейко справила глибоке враження і назавжди залишилася у пам'яті дітей, які відкривають для себе джерела української пісні.

У серпні минулого року, напередодні Дня незалежності України Центр української культури Анатолія Криля "Горлиця" відправився у гастрольну подорож до наших земляків - у Хорольський район. Спільно з творчою группою юних солістів села Вознесенка, а також активних учасників усіх наших заходів - вихованцями музичної школи імені Чайковського із села Тавричанка Надєждінського району, за участю вокального ансамблю "Берегиня" нашого центру  ми  поставили  два концерти - у селах Вознесенка і Ярославка. Це були зустрічі з потомками українських переселенців, які 130 років вперше ступили на приморську землю. Ми так і назвали ці концерти - "Побачення з Україною". Скільки радості, а скільки сліз було на цих зустрічах! Для дітей  це стало новим стимулом  для подальшої роботи.

Разом з цими дітьми свої кращі творчі дарунки привезли на Різдвяний фестиваль вихованці Партизанських музичних шкіл. Більше десяти років на наші фестивалі приїздила Лариса Ковеза - донька активіста української справи на Далекосхідних теренах Олекси Павловича Сержанюка. А зараз вона готує для участі у наших концертах юних музикантів, які вивчають музичну спадщину України.

Першими оцінили таланти юних артистів їх однолітки з дитячого реабілітаційного центру "Вітрила надії". За доброю традицією для них  в Зеленому залі Палацу відбулося свято, спеціально підготовлене при добродійній участі святкового агентства "Happy Day". Сімдесят підлітків разом з вихователями стали глядачами захоплюючого концерту, і учасниками цікавої Різдвяної вікторини.

Після його завершення дітей приймали на багатьох виставках декоративно-прикладної творчості, де вони не лише познайомилися з різною технікою виробів з паперу, природних матеріалів,  вишивкою,  але і самі спробували змайструвати маленькі сувеніри. А в сусідньому залі їх вже чекав смачний обід і  дарунки, приготовані для них учасниками Різдвяної акції "Сотвори добро". 

Без перебільшення, у цей день в  Палаці культури  залізничників  яблуку ніде було впасти. Тут одночасно  працювали п'ять фестивальних майданчиків. І на кожному з них можна було знайти заняття до душі. Хтось захоплювався виступами самодіяльних артистів, більшість з яких - школярі і студенти, хтось з цікавістю розглядав десятки експозицій виставок, приміряючи свої можливості зайнятися новою для себе справою. До речі, майстрині з усього Приморського краю готові були поділитися і знаннями,  і досвідом,  і необхідними  навиками.

Яскраві експозиції виставки декоративно-прикладної творчості - вишивки і бісероплетіння, валяння і кераміки, виготовленню виробів, картин з паперу, багаточисельних природних матеріалів і багатьох інших ремесел, якими володіють приморські майстрині,  пропонували велику кількість оригінальних новорічних і Різдвяних сувенірів,  української вишивки і багато іншого.  

Велику подвижницьку місію взяли на себе наші земляки  родом  із Хмельничиини -  подружжя Єрмоленко із Усурійська. У цьому місті вони відкрили магазин українських сувенірів "Скіфська етніка", де можна купити українську вишивку - сорочки, рушники, серветки, скатертини, і багато чого іншого, що раніше можна було придбати тільки протягом нечастих поїздок в Україну. Завдяки їх зусиллям все наше рідне зараз стало доступне далекосхідним українцям , а вони самі у красивих вишиванках, всією родиною - неодмінні учасники всіх наших заходів.        

Всіх, хто любить українську кухню, запрошувало кафе "Каравела". Тут можна було покуштувати справжній український борщ, вареники і домашнюю ковбаску, сало та голубці - все, чим славиться щедрий різдвяний український стіл. Вироби нашого земляка Володимира Мохника, родом з Івано-Франківщини, вже давно здобули добру славу у жителів нашого міста.

Наші заходи завжди проходять за його участю, а всі наші гостини  - у його кафе. Тут ми зібралися активом нашого центру  і цього разу 7 січня. Відсвяткували Різдво, а також привітали нашу Берегиню - Адріанну Михайлівну Димську, якій напередодні виповнилось 85 років. Майже 60 літ мешкає вона разом з родиною у Приморському краї. Приїхала сюди за призначенням разом з чоловіком Валентином Михайловичем після закінчення Львівської політехніки і всі ці роки самовіддано працює заради української справи.

Незважаючи на такий поважний вік, вона і в день фестивалю не залишилася в стороні, приготувала два великі горнята справжньої української куті  і принесла на виставку, яку ми організували в одній із залів.

У центральному фойє святково прикрашеного Палацу  передавали  один одному фестивальну естафету колективи і виконавці. Ансамбль танцю "Узори", ансамбль народної музики "Традиція" з Владивостока, чоловічий вокальний квартет "Екіпаж" із Находки,  вокальний ансамбль "Пісенні узори" і народний український хор "Мрія" з Хабаровська, Заслужений колектив художньої самодіяльності ансамбль народного танцю "Веселка" з Великого Каменя,  вокальний ансамбль "Акварель" з Тавричанки і ще велика кількість творчих  колективів склали насичену святкову програму  з Різдвяними колядками, танцями і хороводами, іграми і забавами, конкурсами і  вікторинами. Кожну годину мінялася аудиторія  - шкільні делегації глядачів прибували з різних районів міста, залучаючи до фестивалю все нових і нових юних владивостокців.

Ближче до 16 години, коли фестивальні майданчики вже набрали найбільшого розмаху, співали і танцювали,  Палац нагадував переповнений вулик. А у гримерках готувалися до головної фестивальної події - гала-концерту. 

Треба сказати, що з кожним роком наш Різдвяний фестиваль молодіє. Цього року в ньому брали участь переважно дитячі і молодіжні колективи. Окрім вже згаданих юних артистів з Хорольського, Партизанського, Надеждінського районів,  це були  шкільні колективи -  зразковий дитячий колектив хор "Дзвінкі голоси" з школи №45 Владивостока, який завжди приймаж активну участь у наших заходах і репертуар якого все більше наповнюється українськими піснями, ансамбль народної музики "ДЗВІННИЦЯ", Лауреат міжнародного фестивалю в Італії, студентські колективи -  камерний хор ДВФУ, академічний хор і оркестр ДВФУ, народний хор "Покров" і ансамбль народних інструментів "Світозар" ДВФУ, які продовжили  славні традиції фестивалю.

Різдвяні колядки і щедрівки, українські народні пісні гармонійно поєднувалися з танцями і народною музикою.   З першої хвилини концерту, коли відкрилася завіса і п'ятдесят самодіяльних артистів зі свічками під  малиновий передзвін заспівали пісню про Різдво, глядачі  відправилися в  захоплюючу казкову подорож.

 

З  Різдвяними вітаннями  до артистів і глядачів звернувся  єпископ Уссурійський владика Інокентій, вікарій Владивостоцької єпархії. Прозвучали поздоровлення, які надійши на адресу фестивалю від Надзвичайного і Повноважного Посла України в Москві Володимира Єльченка і Голови Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайла Ратушного. 

Фестиваль безумовно став достойним  завершенням святкування Різдвяних свят у Владивостоці. Завдяки чисельним майданчикам в ньому взяли участь більше тисячі глядачів, які приєдналися  до наших традицій. "Щедрий вечір" став потужним стимулом для збереження і розвитку української культури на Далекому Сході. Сотні дітей залучилися до вивчення мови, пісенної спадщини, традицій своїх предків. Фестивалі стали у нашому краї площадкою, завдяки якій розвивається нове покоління дітей, які вивчають українську мову, пісні і танці.

Далекосхідний різдвяний фестиваль "Щедрий вечір" відкрив також нові імена. Серед тих,  кому вже не один рік аплодують шанувальники українських пісень - шіснадцятирічного Олександра Лінника, який фактично виріс на наших українських фестивалях і нещодавно став Лауреатом Всеросійського конкурсу вокалістів саме завдяки українській пісні, сестричок Валерії та Анастасії Тремба, які залучили до української справи своїх батьків, тепер активних наших помічників, з'явилися і нові  українські зірочки. Бурю оплесків викликав виступ Вікторії Жирякової, юних музикантів і солістів з Партизанського району. І звичайно, старовинна українська народна пісня "Перепілонька", яку першокурсниця ДВФУ Марія Серебрякова виконала так, наче все своє юне життя прожила в Україні!

До речі, на початку лютого дівчина разом з колективом університетського хору "Покров" відправиться у гастрольну поїздку в Японію, де серед інших буде виконувати і  цю красиву народну українську пісню.

Фестиваль, який  останні роки підтримувався міською адміністрацією,  цього разу довелося провести самотужки нашій громаді. Хочеться сказати величезне спасибі усім активістам центру, які доклали величезних зусиль,  аби "Щедрий вечір" став торжеством української культури на Далекому Сході.

А коли  бюрократична система все-таки спрацювала і  чиновники  провели аукціон, на 31 січня було призначено ще один захід. Ми знайшли форму для його проведення - щоденник Різдвяного фестивалю "Щедрий вечір".  Він пройшов при переповненій залі Пушкінського театру. Як добре, що скарбниця нашої української пісенної творчості невирепна і  до неї, як до чистого джерела, можна припадати безліч разів, і щоразу вона дасть силу і наснагу усім, хто береже батьківське слово і материнську пісню!

Comments